Інтерв'ю з керівником юридичного відділу ДП "Мілкіленд-Україна". Вікторією Линовою.


29 Марта 2016

Юридична газета онлайн взяла інтерв'ю у керівника юридичного відділу ДП "Мілкіленд-Україна". «Хороший результат завжди досягається при злагодженій роботі всієї команди» - Вікторія Линова.

Інтерв'ю з керівником юридичного відділу ДП "Мілкіленд-Україна". Вікторією Линовою.

Інтерв'ю проводила журналіст "Юридичної Газети", Тетяна Пашковська:

- Пані Вікторіє, розкажіть, як Ви починали свою кар’єру юриста?

- Я отримувала вищу юридичну освіту та, навчаючись на 4 курсі, паралельно почала викладати право для студентів у технікумі (у моїй трудовій книжці стоїть запис «викладач права»). Після закінчення навчання почала працювати в одному з адвокатських об’єднань, де, власне, і здобула перший досвід роботи юриста.

- Чому обрали саме цю професію?

- У 2000-х роках, як на мене, більшість мріяли стати юристом або фінансистом. До речі, моя друга вища освіта – це як раз «фінанси». Мої мрії здійснились у квадраті.

- Як Ви потрапили до компанії ДП «Мілкіленд-Україна»?

- Досить тривалий проміжок часу я працювала на посаді начальника юридичного відділу в управляючій компанії групи, до якої входило ДП «Мілкіленд-Україна». А влітку 2015 р., у зв’язку зі змінами структури, власник бізнесу запропонував очолити юридичний департамент безпосередньо у ДП «Мілкіленд-Україна».

- Чи важко керувати юридичним відділом такого потужного підприємства?

- Насправді, не важко, бо я створила гарну, професійну команду. Ми дуже добре розуміємо концепцію і стратегію компанії та рухаємося в одному напрямку.

- Думаю, немає потреби багато розповідати читачам про Мілкіленд-Україна, оскільки українцям добре відома ця марка, але все ж, у двох словах розкажіть, що сьогодні являє собою компанія?

- ДП «Мілкіленд-Україна» є членом міжнародної групи компаній «Мілкіленд Н.В.» і входить до п’ятірки провідних переробників молока й виробників та експортерів молочної продукції в Україні. Компанія управляє 10 молокопереробними заводами (розташованими в 6-ти екологічно чистих областях країни), що виробляють молочну продукцію під брендами «Добряна», «Коляда» і «LatteR». У структурі компанії також працює філія Мілкіленд-Агро, що складається з 14-ти сільськогосподарських підприємств з більш ніж 23 тис. га сільськогосподарських угідь, що здаються в оренду. Ці сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на молочному тваринництві та виробництві зернових культур. Партнер господарства та домогосподарства поставляє сире молоко для переробки для виробничих потужностей ДП «Мілкіленд-Україна». З 2011 р. компанія підтримує розвиток молочних кооперативів, з метою забезпечення стабільних поставок якісної молочної сировини. Всі збагачувальні комбінати ДП «Мілкіленд-Україна» сертифіковані за ISO і HACCP міжнародних стандартів управління якістю та безпекою харчових продуктів, створюючи тим самим жорстку систему контролю якості на всіх етапах виробничого процесу (від отримання сирого молока до готового продукту). 

- Як компанії вдається забезпечити високу якість та безпеку продукції?

Забезпечення високої якості та безпеки нашої продукції є та завжди буде найважливішим пріоритетом для ДП «Мілкіленд-Україна».

У 2003 р. керівництвом компанії було прийнято стратегічне рішення почати розробку, впровадження та сертифікацію на наших підприємствах системи управління якістю (ДСТУ ISO 9001) та безпекою продуктів харчування (ДСТУ 4161), а також міжнародного стандарту ISO 22000, аналогом якого в Україні є ДСТУ ISO 22000.

У період з 2003 р. по 2010 р. сертифікацію пройшли 6 наших підприємств.

Ми, також, налагодили співпрацю з міжнародною компанією «SGS», що надає послуги незалежної експертизи та сертифікації. У рамках цієї взаємодії були отримані сертифікати ISO 22000 двома підприємствами Групи компаній – філією «Менський сир» та філією «Роменський сироробний комбінат».

ДП «Мілкіленд-Україна» – соціально відповідальна компанія, для якої рішення соціальних проблем суспільства є одним із засобів реалізації стратегії бізнесу. Компанія звертає велику увагу розвитку соціальної інфраструктури в тих районах, де працюють заводи, що входять до групи компаній «Мілкіленд». Зокрема, надається підтримка муніципалітетам, а також громадським організаціям, які допомагають соціально незахищеним верствам населення.

- Виробничі підприємства Групи компаній «Мілкіленд» включені до списку українських молочних підприємств, котрим дозволено експорт до ЄС. Як вдалося досягнути такого результату та яких перспектив очікуєте?

- Результат завжди досягається при злагодженій роботі усієї команди. Усі співробітники націлені на єдиний результат і, відповідно, отриманий позитивний досвід. Що стосується перспектив, то це, звичайно ж, зростання продажів та прибуток. Одна з улюблених фраз нашого власника: «Зростання без прибутку – смертельне».

- Поділіться досвідом, як Ви формуєте команду юристів?

- На мою думку, сьогодні час по-справжньому командної роботи. Працювати треба не більше, а розумніше: більше вчитися, більше розуміти, більше знати, вчитися самому та організовувати навчання у компанії. Виходячи з цих міркувань, я і підбираю фахівців у команду. Важлива взаємозамінюваність, готовність кожного з нас брати на себе відповідальність. Потрібно мати таку команду, яка зможе злагоджено працювати навіть у разі моєї відсутності, як керівника.

- На які якості, перш за все, Ви звертаєте увагу під час прийняття на роботу?

Продуктивність, ефективність, чесність, сміливість, готовність до ризику, обов'язкове почуття гумору та блиск в очах.

- Яких принців дотримуєтеся при розподілі компетенцій між центральним офісом та місцевими представництвами компанії?

Центральний офіс визначає стратегію та план дій, а люди на місцях його виконують і звітують про виконану роботу. За необхідності центральний офіс допомагає у вирішенні будь-якого питання і рівносильно бере участь у виконанні поставленого завдання.

- Як держава на законодавчому рівні сприяє веденню бізнесу у цій сфері?

Чи не основними чинниками у сприянні розвитку виробництва молочної продукції є підвищення контролю якості сировини та спрощення процедур такого контролю. Зокрема, скасування вимог щодо отримання виробниками дозволу для потужностей при здійсненні діяльності з виробництва молока, молочної сировини та молочних продуктів (у тому числі молочних продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання), продуктів для дитячого харчування, харчування для спортсменів та осіб похилого віку). При тому, що держава залишає за собою контроль продажу молока та молочної сировини шляхом видачі документів, що засвідчують епізоотичний добробут тварин у господарствах, які видаються безплатно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, згідно з законодавством України. Це має позитивно вплинути на ціноутворення у сфері молочного виробництва, а отже, зробити виготовлену продукцію більш доступною для всіх верств населення.

Важливим кроком назустріч виробникові та споживачеві є також боротьба держави з «продуктами-імітаторами». Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти» та інших законодавчих актів щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів» (наразі – Проект) має вдосконалити вимоги щодо правил маркування молочних та молоковмісних продуктів. Це позитивна тенденція не тільки для кінцевих споживачів молочної продукції, як забезпечення виконання їх законних прав на отримання достовірної інформації про якість продуктів харчування, а й для її виробників, адже саме вдосконалення порядку подання інформації надасть істотної переваги виробникам якісної продукції на ринку молока.

- Наскільки ефективним інструментом забезпечення виконання договорів сьогодні виступають суди?

- На сьогодні суди виступають одним з інструментів забезпечення виконання договорів, оскільки дозволяють підтвердити те чи інше зобов’язання боржника, зокрема, наприклад, щодо повернення боргу, та домогтися його формального закріплення у вигляді рішення суду. Саме у суді, крім інструментів, що використовуються у процесі розгляду справи, у кредитора з’являється можливість клопотати перед судом про забезпечення позову у вигляді накладення судом арешту на майно або грошові кошти боржника. Зважаючи на це, суди, з одного боку, є досить ефективним інструментом забезпечення виконання договорів. Однак, як свідчить судова практика, дуже часто суди відмовляють у задоволенні клопотання про забезпечення позову й надалі, коли справа нарешті доходить до виконання не забезпеченого рішення суду, що набуло законної сили, після його перегляду судами апеляційної та касаційної інстанції на рахунках боржника вже відсутні будь-які кошти, а все його майно успішно відчужене. У такому разі кредитор залишається лише з рішеннями судів, витраченим часом та коштами на послуги юристів.

- Що можете сказати про податкову реформу, про яку сьогодні так багато говорять? Так, юристи позитивно відзначають законодавчі зміни стосовно деталізації необхідних документів для допуску до податкової перевірки, введення знижувального коефіцієнту за єдиним соціальним внеском (далі – ЄСВ) тощо.

- Чогось нового додати майже нічого. Хочеться ще раз відзначити позитивну зміну, пов’язану зі зниженням ставки ЄСВ. Щодо внесення змін до п. 78.1.1. ПКУ, а саме визначення підставою для призначення позапланової документальної перевірки «порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого ПКУ законодавства», замість «порушення податкового законодавства», – питання не зовсім зрозуміле. Яке ще законодавство підконтрольне податківцям та чи не буде з їх боку зловживання у визначенні підстав для позапланових перевірок – покаже час.

- Нещодавно набрали чинності положення Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпеки та якості харчових продуктів», котрий містить чимало новел, що стосуються виробників харчових продуктів, їх переробників та реалізаторів. Як можете охарактеризувати його норми?

- По-перше, Законом було суттєво зменшено кількість адміністративних процедур, на які українські виробники, зазвичай, витрачали багато часу та грошей, що, як зазначалось раніше, є позитивним впливом на регулювання бізнесу. Контроль за безпечністю харчових продуктів здійснюватиме лише один державний орган. Відповідно, зменшиться кількість перевірок.

Суттєво пом’якшуються умови отримання експлуатаційного дозволу. До Закону включено розділ, який визначає загальні вимоги до гігієни харчових продуктів, який має замінити велику кількість санітарно-ветеринарних правил виробництва харчових продуктів.

Другою і найголовнішою відмінністю є, як то кажуть, «запровадження превентивного підходу до контролю, замість необхідності боротися з наслідками». На законодавчому рівні це закріплено у формі вимоги обов’язкового запровадження системи управління безпечності харчових продуктів на принципах НАССР, яка на сьогодні визнана найкращою у Європі.

Згідно з вимогами цієї системи, підприємство, зокрема, завжди повинно мати точну інформацію про те, звідки воно отримало сировину чи харчовий продукт, і куди його було направлено з підприємства. НАССР допомагає структурувати всі виробничі процеси та, у разі проблем на ринку, довести свою невинуватість, що, безумовно, є дуже важливим, виходячи з принципу розгалуження відповідальності операторів ринку.

Третя відмінність полягає у тому, що за виробництво неякісної продукції відповідальність нестиме виробник, за реалізацію – продавець. Кожен з операторів не тільки вмотивований на якість, а й застрахований від «чужої» відповідальності.

- Як Ви оцінюєте втілення на вітчизняному продуктовому ринку принципів системи НАССР? Чи готова Україна до неї?

- Втілення на вітчизняному продуктовому ринку принципів системи НАССР, однозначно, є позитивним (правильним) кроком законодавця. В результаті втілення принципів системи НАССР в Україні отримають позитивні результати як кінцеві споживачі, так і суб’єкти господарювання, якими буде (або вже застосована) система НАССР у процесі провадженні господарської діяльності.

Крім того, запровадження системи НАССР в загальноукраїнських масштабах є необхідним кроком для подальшої інтеграції з Європейським Союзом та, як наслідок, відкриття кордонів для торгівлі, у тому числі й харчовими продуктами.

Стосовно того, чи готова Україна в цілому до застосування принципів системи НАССР, однозначну відповідь на це питання дати не можна. Напевне, скоріше «так», аніж «ні». Але з упевненістю можна говорити про те, що ДП «Мілкіленд-Україна» не один рік успішно використовує у своїй господарській діяльності вищевказані принципи.

- Сьогодні в Україні триває реорганізація контролюючих органів у сфері безпеки та якості харчових продуктів. Наскільки компанія відчуває її вплив?

- Реорганізація буде позитивною тільки у тому випадку, якщо за нею стоять реальні зміни й оптимізація застарілих процесів. Може жорстко, але як говорив Альберт Ейнштейн: «Безглуздо продовжувати робити одне те ж саме та чекати інших результатів».

Враховуючи фактичну ситуацію, яка складається навколо контролюючих органів у сфері безпеки та якості харчових продуктів, хочемо зазначити, що ДП «Мілкіленд-Україна», зважаючи на безумовне дотримання останнім вимог до безпеки та якості харчових продуктів, істотного впливу процесу реорганізації контролюючих органів у сфері безпеки та якості харчових продуктів не відчуває.

- Як Ви розцінюєте ініціативи щодо уніфікації стандартів якості продукції та подальшого реформування системи безпечності харчових продуктів в Україні для приведення її у відповідність з європейськими стандартами?

- Компанія вже давно працює за європейськими стандартами. Ми повністю підтримуємо уніфікацію законодавчих норм у цій області. На сьогодні, завдяки тому, що почали діяти нові закони, багато процедур стали спрощені. Звісно, це полегшує роботу юриста.

- Що Ви можете порадити юристам-початківцям?

- Завжди аналізуйте не лише свої програші, але й свої перемоги. Нюанс у тому, що тих, хто програв, завжди більше, ніж переможців, і вони завжди аналізують свої помилки. Дуже важливо не опочивати на лаврах.


http://yur-gazeta.com/interview/garniy-rezultat-zavzhdi-dosyagaetsya-pri-zlagodzheniy-roboti-usieyi-komandi-.html

Всi новини